Краща пора року. За грибами
вдала прогулянка
Похід за грибами для мене - найкращий відпочинок. Я не уявляю собі кінець літа - початок осені без вилазок в ліс за грибами.
грибний рік
По лісі
Дощ не перешкода
Стала писати ці нотатки і задумалася, чому ж настільки нехитре заняття приносить мені таке нічим не замінні задоволення.
Звичайно, всі наші симпатії і антипатії родом з дитинства, від сімейних цінностей і традицій. Мій батько був завзятим грибником. Він і передав мені любов до лісу, до грибний полюванні. Я прекрасно пам`ятаю, як ми вставали о п`ятій годині ранку, щоб, сівши на перший тролейбус, встигнути на найбільш ранню електричку, а потім добиратися на перекладних (то на робочому поїзді, а то і на попутній возі) до НАШОГО грибного лісу.
Однак полювання є полювання, і далеку дорогу абсолютно не гарантував повні кошики. І все-таки головне було аж ніяк не в кількості знайдених грибів. Солоні грибочки або грибний супчик - це, звичайно, річ! Але, чесно кажучи, збирати гриби ми любимо набагато більше, ніж їх є.
Для нас «за грибами» - це не просто свіже повітря і смачна вечеря. Це можливість відчути всю повноту життя, не обмежену рамками кам`яного міста. Це СВОБОДА! Свобода від проблем, обмежень і поточних обов`язків, повне розслаблення, злиття з природою.
Вдихаєш на повні груди терпке повітря, просочений запахом хвої, моху, багна, милуєшся чудовими пейзажами, розглядаєш всякі «чудеса», що зустрічаються на шляху: павук сплів неймовірної краси павутину, змійка гріється на сонці, а ось сліди лося або кабана, або раптом якась то птах випурхне з-під ніг, білка промайне в гілках. Все цікаво, все захоплює... 
лісовою стежкою
Бересклет в осінньому вбранні
павутинка
Цікавість не порок
А вже якщо у моху здасться той самий грибний трофей - адреналін зашкалює, емоції зашкалюють! 
трофей
Мабуть, я тільки зараз усвідомила, що ці лісові прогулянки в принципі визначають ступінь доступною і необхідної мені свободи. Саме тому таке люте неприйняття викликають будь-які спроби законотворців обмежити і врегулювати збір грибів та ягід. Я не хочу, щоб хтось давав мені дозвіл на краплю щастя і свободи! Втім, поки, слава богу, так далеко не зайшло.
Зараз у мене є всі можливості, щоб в повній мірі задовольняти свою «грибну пристрасть». Наша дача знаходиться у Володимирській області, навколо практично тайга. Чудові хвойні ліси (соснові і ялинові) чергуються зі світлими березовими гаями.
березовий гай
У сосновому бору гриби всюди
Гриби у нас водяться всякі! Від елітних (білих і красноголовців) до екзотичних, від самих ранніх (зморшків і сморжів) до самих пізніх осінніх рядовок.
Цар грибів - білий
еліта
Дружна сімейка красноголовців
Калоцера рогоподібними - оленячі ріжки
Це чудо-юдо - лопастнік кучерявий (родич зморшків, тільки осінній)
А це сморчок..
І ще сморчки (садові) ... Ростуть навесні прямо на ділянці
Гриб-парасолька. Дуже смачний в клярі
Є й просто любимчики: наприклад, лисички, що ростуть цілими галявинами, такі радісні, руді-красиві, та ще й багатофункціональні: і в суп, і на жарку, а вже солоні - просто пальчики оближеш!
лисички любимчики
Але, звичайно, найякісніша видобуток - це білі.
Ціла кошик білих
І ще одна...
красені
Бувають роки, коли інших грибів ми просто не збираємо - тари не вистачає. Та й як я вже писала, їдці з нас ніякі. Збираємо і роздаємо ... А від цього ще більше задоволення!
Здобич
Смакота і красотища!
А ще грибочки надзвичайно фотогенічні. І зовсім не примхливі. Можна фотографувати їх собі на втіху. Ніяких претензій, нікуди не втечуть ... Завжди почекають, поки фотограф визначиться з кадром, зі світлом ... Загалом, одні тільки плюси і для грибника, і для фотографа ...))
Портрет з слимаків
Малята-здоровані
Садові гриби (ростуть і на камені серед ялівців)
багатодітна сімейка
здоровань
Три богатирі
Чарівна особа
Мимо не пройдеш!
А вже які залишаються спогади! Скрасять будь-якій негрибного рік. 
Є що згадати
Нехай і в наступному році будуть такі знахідки
