Мешканці лісу у нас на дачі! Не життя, а казка!
Ми з чоловіком давним давно з розподілу, як це було раніше, поїхали працювати на північ. Там я з майбутнім чоловіком і познайомилися, виявилося, що ми родом з однієї області, напевно це нас і згуртувало. Розписалися, потім дітки народилися, так там наша сім`я і залишилася жити поживати і добра наживати. Батьківщину не забували щоліта намагалися приїжджати. Люди на море відпочивати, а ми на рідну землю, тут затишніше. Дітки підросли, поїхали вчиться, здобувати вищу освіту, на нашу Батьківщину, сказали, що там тепло, немає жодної мошки, а якщо літо, то значить 3 місяці літо, а не як у нас, приблизно, місяць можна походити в футболках. Ми, звичайно, не роздумуючи їх відпустили, тому що тут і бабусі і дідусі, і родичі, якщо що допоможуть. А ми подумали, що нам до пенсії недалеко залишилося, теж переберемося на батьківщину.
Ось і на став цей момент, коли ми перебралися на рідну землю. Купили будиночок і ось потихеньку облаштовуємо. У нас вже з`явилися онуки, тепер ми вже бабуся і дідусь, а щоб онукам було цікаво приїжджати до нас в гості ми вирішили що-небудь змайструвати своїми руками. У мене чоловік завжди захоплювався у вільний час різьбленням по дереву, майстрував що-небудь з дерева. І ось чоловік запропонував вирізати з фанери тварин, щоб було як в лісі, у нас якраз є ділянка, де ми нічого не садимо, там у нас свій лісок, а кого в лісі не вистачає, звичайно ж, звірів. Чоловік вирізав тварин з фанери 6 мм. А я завжди любила малювати і мені знайшлася робота до душі, я їх розфарбовувала. Звичайно, всі звірі зробили не відразу, ми почали робити ще їх в минулому році, а ось в цьому році в один прекрасний літній день ми закінчили. Але я думаю, що в нашому лісі ще будуть з`являтися лісові мешканці, тому що ми увійшли в азарт, та й діти запитують, а до нас хто-небудь ще в лісок прийде жити.
Тепер подивіться на наших мешканців, ось що у нас вийшло.
Онукам це дуже сподобалося, та й дорослим теж подобатися. Там ми з діточками багато граємо.
Наберемо ми в лісі грибів або ягід, приходжу додому розкладаю в нашому ліску гриби біля дерев, ягоди близько кущиків, беремо кошик з онуками і йдемо збирати. Скільки радості приносить дітям, коли вони знаходять гриби і ягоди. Кричать он там дивись бабуся, ще, а я ще знайшла, ось ще ... Ось так ми швиденько і набираємо повні корзіни.Не встигнуть приїхати йдуть в лісок перевіряти чи не виросли там ще гриби та ягоди. Ось так ми граємося, старий, та малий. Іноді складаємо якусь казку, наприклад йдемо по лісі, а нам на зустріч їжачок, що-небудь запитуємо, він нам як ніби відповідає і все в цьому дусі.
Не життя, а казка.
Ось і казки кінець, а хто слухав молодець!
Сподіваюся моя історія вам сподобатися.
