» » Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Свою я дачу обожнюю,
Сюди я часто приїжджаю,
Тут добре, ах краса!
Роздолля, свіжість, чистота!

Усім Здрастуйте! Мене звуть Тёмочка, мені 1,5 рочки. Я дуже люблю їздити на дачу і зараз вам про неї розповім.

Як розповіли мені мама і тато, нашу улюблену дачу ми купили 3 роки тому і ось уже 3 роки, хоча ні - я-то півтора, з весни до осені насолоджуємося красою природи, спокоєм і свіжим сосновим повітрям. Я пам`ятаю, як ми приїжджали сюди з мамою і татом коли я ще жив у мами в животику. Я пам`ятаю, як приємно мені було грітися під теплими промінчиками веселого сонечка, як грайливо травичка лоскотала мамин животик і мене) Одного разу я, правда, трохи злякався, коли загавкав сусідський собака і навіть почав штовхати маму по животику, але вона погладила мене і розповіла, що цей звір зовсім не страшний і називають його собакою і що коли я підросту ми з ним обов`язково подружимося. Дякую, мамо, я більше не боюся!
На дачі я вперше почув, як красиво вміють співати пташки. Почувши їх гучний спів, я завжди прокидався найперший, будив маму і ми виходили на ганок. І я насолоджувався їх співом, та так, що іноді сам того не очікуючи засипав знову.
Я пам`ятаю, як одного разу ми пішли на річку, було жарко і мама хотіла скупатися, але так і не ризикнула, їй здалося, що вода холоднувата ... Ех, а я був би зовсім не проти) І навіть хотів образитися, але потім зрозумів, що матуся піклується про мене. Зате повернувшись додому вона облила свій животик тепленькою водичкою, яка нагрілася на сонечку і мені стало добре-добре!
З тих прекрасних днів я і полюбив дачу!
Коли я народився, а це було в холодному січні, я вже знав, що коли буде тепло і настане літо, ми знову поїдемо на дачу. Я, правда, думав, що це буде вже завтра, але, як виявилося, чекати довелося ну дуууже довго. Ну да ладно, в цей час були у нас і інші справи. Зате бабуся часто повторювала, що влітку ми обов`язково поїдемо на дачу, будемо їсти ягідки і спати на свіжому повітрі. Я тоді не зовсім зрозумів які такі ягідки ми будемо їсти на дачі, та й як взагалі можна їсти щось крім маминого молочка?) Але ось настала тепла весна і в кінці травня я поїхав на дачу. Моїй радості не було меж! І хоча до нашої дачі їхати зовсім не далеко, вона в 20 хвилинах від міста, мама дуже переживала, як я доїду. Але я заради дачі готовий і потерпіти якщо що, та й кататися мені подобається.
І ось ми на дачі, тато несе мене на руках, ми заходимо за паркан і я бачу зовсім інший, але чомусь уже знайомий мені, новий світ. Запахи, звуки, повітря ... Тут зовсім не як в місті. Перше, що кинулося мені в очі це дерева. Я дивився на них і не міг відірвати очей від листочків, що танцюють на вітрі, від могутніх гілок. Як я потім дізнався, це берези. А ще сосни і ялівець ростуть у нас прямо на ділянці! Потім я побачив кущики і травичку - от би побігати! Але я ще тільки навчився сидіти, тому мама носила мене по ділянці на ручках і розповідала-рассказивала- розповідала. Ми чіпали травичку і я дізнався, що вона може бути сухою і мокрою, чіпали водичку, і я дізнався, що вона швидко висихає на сонечку, відчув, як гріють мене ласкаві сонячні промінчики, як приємний свіжий вітерець. І все також прекрасно співають пташки! А скільки у нас красивих квітів - чудо! Ми підходили до них, розглядали і вдихали їх аромат. На дачі я познайомився і з кульбабою, мені дуже сподобалося з ним грати, він так смішно лоскотав мій носик)
Мені взагалі подобалося грати на вулиці. Вранці мама виносила нам на травичку маленький матрацик, іграшки, книжечки, картинки і ми займалися: грали, читали, розглядали, сміялися. Як же весело і добре з мамою! По картинках я знайомився зі свійськими та дикими тварин, дізнавався про овочі, фрукти і ягідки, і навіть навчився з часом їх відрізняти.
Тут варто зізнатися, був у мене невеликий секрет: я-то сидів з мамою із задоволенням займався, але не забував краєм ока і за іншими доглядати: ось бабуся йде поливати огірочки в теплиці, і я прошуся і мама мене несе мене допомагати, он тато з дідусем будують сарайку- і мені дуже цікаво, і знову я вже на ручках, контролюю їх роботу ... Ну куди б вони без мене?) Треба ж комусь контролювати. А коли тато брав мене на руки і підкидав вгору, я верещав від захвату і думав, що зараз дістану руками сонечко)
Ще мені дуже полюбилася наша лазня. У ній так багато місця, можна навіть поплескати досхочу і тато навіть сам постійно пропонував: «булькати-булькає, в лазні можна». Я і радий старатися! Навіть на полиці як дорослий з віником пару раз лежав. Потім прийшла пора тих самих ягідок, про які говорила бабуся. Смородинка, агрус, Черничка, Брусничка і морошка прямо як з картинок і прямо у нас в городі! Це просто диво! Як зараз пам`ятаю смак цих ягідок. Ой, навіть слинка потекла)
Ось так пізнавально і цікаво проходило моє перше літо на улюбленій дачі.
А потім настала осінь. Я милувався різнокольоровими листочками і пізніми квіточками, вдихав повітря, який став якимось іншим, по-осінньому грибним, напевно. Хоча в ліс мене і не брали, грибочки я бачив прямо на ділянці під кущиками. Так цікаво було їх шукати! Також я, як справжній чоловік, допомагав збирати врожай і навіть лопату в руках потримав.
Ух, здорово, хоча руками мені набагато зручніше) Так ми запаслися вітамінками на цілу зиму.
Взимку ми на дачу не їздили, але все з нетерпінням чекали весну і літо. А я з величезним задоволенням розглядав альбом про нашу дачну життя. Все будували плани на літо: ми з мамою і бабусею знову будемо грітися на сонечку, бігати по травичці, купатися і займатися грядками, а тато з дідусем вирішили переробити лазню. Я був тільки радий, адже стукати молоточком дуже люблю, а значить, і їм допомагати обов`язково буду. Папа не була проти і навіть інструмент мені спеціальний купив, а мама купила ще леечку і лопатку. Так закипіла робота. Часом я навіть скрізь не встигав: хотілося і з мамою пограти, і з бабусею травичку посмикати, і в магазин сходити, і в басейні побулькать, і будівництво контролювати ... Тепер я знаю, які бувають колоди і дошки, який потрібен інструмент і як він працює . Знаю, що потрібно докласти зусиль, щоб вийшло так, як хочеться. Спасибі татові і дідусеві за те, що дозволяли допомагати.
І бабусі я теж допомагав: поливав, водичку носив, ягідки збирав, дрова носив ... Всього й не перелічити. Я адже, як мама каже, справжній помічник і знаю, що зі мною робота завжди рухається набагато швидше)))
А який апетит на свіжому повітрі, ммм! І так добре спати ...
З мамою цього літа ми все також займалися і грали майже весь час на вулиці. У нас навіть з`явився свій столик, в якості якого виступив великий яскраво і красиво прикрашений пень. Він мені давно вже сподобався. На ньому ми малювали, ліпили, робили аплікації, влаштовували чаювання для наших, тобто для моїх, іграшок. Часто я грав і в басейні - ловив рибку, переливав водичку. Бачили б ви мій басейн - на ньому можна навіть по морях плавати, адже це справжній кораблик з кермом. Папа, правда, сказав, що по морях ще рано. Гаразд, я поки книжки про капітанів почитаю. Ще я дуже люблю грати в м`ячик, в хованки і в догонялки.
Як же здорово, що літо ще не закінчилося! Як здорово, що попереду ще вся осінь!
Спасибі тобі, кохана дача!

МОЄ ПЕРШЕ ЛІТО НА ДАЧІ:
Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя! 
Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

МОЄ ДРУГЕ ЛІТО НА ДАЧІ:

фото

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

фото

фото

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

фото

фото

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!

Моя дачне життя!


Переглядів: 196
    

Рекомендуємо також