Запашна герань: догляд в домашніх умовах
Кімнатні квіти роблять квартиру більш затишною і обжитий, а запашна герань ще й ароматизує її. Пеларгонія - досить популярний квітка в домашньому культивуванні, його люблять за невибагливість, простоту в догляді і красиве, ароматне цвітіння, яке робить кімнату нарядно і світліше.
особливості квітки
Цю кімнатну культуру відносять до трав`янисті багаторічники сімейства геранієвих. Причому вирощується таку квітку як на садовій ділянці, так і в кімнатних умовах. Селекціонери вивели безліч різновидів цієї культури, тому кожен може вибрати для себе свій сорт. Але найпоширенішою і коханої залишається саме герань пахуча.
Ароматна герань - це невеликий розгалужений чагарник, у якого добре розвинене вузлове кореневище. Листя має пальчасто-лопатеву форму, на поверхні якої є ворсинки, що викликають сильне пахощі. Суцвіття рослини зібрані в парасольку, вони досить маленькі і непривабливі, в основному білого або блідо-рожевого відтінку.
Саме яскравий і насичений аромат є основною особливістю і візитною карткою цієї незвичайної рослини. Крім цього, елементарний догляд і корисні властивості, якими володіє ароматний кущик, роблять його мало не фаворитом серед усіх декоративних рослин.
Всі сорти цієї квітки різні за кольором листя, бутонів і запаху. Навіть злегка торкнувшись його листя, можна відчути аромат яблук, мускату, м`яти, хвої і навіть цитрусів.
Основні правила догляду
Запашна герань - не особливо примхливий і вимогливий квітка, хоча має свої тонкощі в догляді. Якщо все робити правильно і своєчасно, то особливих труднощів в домашньому вирощуванні квітникар випробовувати не буде. Щоб рослина повноцінно розвивалося і росло, а також періодично радувало домочадців красивим цвітінням і ароматом, необхідно виконувати наступні дії:
Цей чагарник любить багато світла, але прекрасно переживе і його відсутність. Так що його можна поставити навіть в глибині кімнати, куди сонячне світло майже не проникає. Але ідеальним місцем розташування для герані все-таки є східний або західний підвіконня, так як це саме те місце, куди сонце заглядає лише на половину світлового дня.- Позитивною якістю герані, крім її аромату і корисних властивостей, є унікальне вміння накопичувати вологу в своїх пахучих листочках, якими вона в разі чого завжди може насититися. Сильного перезволоження не варто допускати, герань реагує на це вкрай негативно. Обприскування також робити не варто, цієї квітки досить проводити поливальні роботи у міру висихання субстрату, при цьому користуватися добре відстояною або дистильованою водою.
- У домашньому культивуванні ця культура дуже погано переносить спеку, а ось до холоду відноситься прекрасно. Тому на зиму їй краще поміняти постійне місце і переставити квітковий вазон на холодне підвіконня, а влітку винести на відкрите повітря, наприклад, на балкон. Ідеальний температурний режим для герані варіюється від +15 до +20 градусів.
Найчастіше нестача поживних речовин викликає у рослини млявість і тьмяність листя, вони стають дрібними і непривабливими. Природно, на зав`язку бутонів у ароматною герані просто не вистачає сил. Щоб виправити цю прикрість, необхідно періодично вносити добрива. Для цієї культури ідеальної підгодівлею є азотні, фосфорні та калійні сполуки. А ось від свіжих органічних підгодівлі краще відмовитися - декоративний кущ їх не особливо любить.- Як субстрат найкраще використовувати грунт з багатим вмістом мінеральних речовин. Його можна придбати, а можна виготовити самим, додавши 2 частини садового грунту і по одній частині торфу і крупного піску. А також необхідно періодично рихлити земляний кому - це дозволить корінцях насичуватися киснем в повному обсязі.
Крім основних доглядають заходів, пахуча чагарнику необхідно проводити прищіпку і обрізання гілочок, це дозволить йому виглядати більш пишним і привабливим. А ось відсутність або ігнорування цієї процедури перетворить квітка в некрасиву витягнуту ліану.
Обрізають кущ щорічно, залишаючи на гілочках всього по 2-3 вузла, а також видаляються всі старі пагони, сухі листочки, гілки та відцвілі бутони. Робити це потрібно за допомогою гострого ножа, після чого місця зрізів обробляються деревним вугіллям.
Пересадка і розмноження
При пересадочних роботах необхідно особливу увагу приділити вибору нового вазона. Справа в тому, що занадто велика ємність не дасть чагарнику розвинутися повноцінно і може навіть погубити його. При цьому навіть правильний догляд не допоможе врятувати герань. Тому вибирати вазон потрібно з урахуванням розміру самого квітки і «на виріст» його брати ні в якому разі не можна.
Щоб уникнути проблеми із застоєм води, необхідно на дно квіткового вазона укласти дренажний шар у вигляді морської гальки або битою цегляної крихти. Квітка разом із земляною грудкою переноситься в нову ємність, і все порожнечі заповнюються свіжим субстратом. У самому кінці потрібно буде трохи ущільнити грунт і зробити поливання.
Розмножують герань запашну, як і будь-яку іншу домашню культуру, використовуючи при цьому:
- живці;
- насіння;
- відокремлений кущ.
Якщо при розмноженні використовується варіант з живцями, то їх краще зрізати з верхівки, але обов`язково так, щоб на черешку було як мінімум чотири листочка. Далі зрізаний держак необхідно поставити в воду і чекати, коли на ньому з`являться маленькі корінці. Цей варіант хороший тим, що таке розмноження дозволяє зберегти сортову приналежність.
Насіннєвий варіант не завжди дозволяє отримати хороший посадковий матеріал, до того ж сам процес досить тривалий і копіткий. Перед посадкою потрібно підготувати невелику ємність з живильним, дезінфікувати і зволоженим субстратом. На поверхні субстрату засівають насіння і прикривають ємність поліетиленовою плівкою або склом. Після того як на сіянці з`явиться 4 листочка, квітка можна висаджувати в власну окрему ємність. Подальший догляд нічим не відрізняється від догляду за дорослим рослиною.
Найзручніший і результативний варіант отримання нового молодого квітки - це розділити материнський кущ на кілька самостійних відростків, найкраще це зробити в час пересадочних робіт. Для початку необхідно витягти герань з квіткового горщика, очистити коріння від землі і поділити кущ на необхідну кількість частин, але зробити це так, щоб кожна частина мала свою кореневу систему. І вже ці частини висаджуються по квітковим вазонам.
Проблеми в вирощуванні
Кожен квітникар, особливо недосвідчений, може зіткнутися з низкою проблем, коли начебто все робиться правильно, а квітка в`яне або не цвіте. Найчастіші проблеми, які зустрічаються при вирощуванні герані пахучої, такі:
- Нецветеніе. У цьому випадку проблема може критися в неправильній зимівлі, а точніше, в дуже сухому кліматі або яскравому світлі. Досить дати квітці трохи відпочити, підживити його, і незабаром він обов`язково зав`яже бутони.
Чорніє стебло. Ця ознака може свідчити про те, що на коренях герані з`явилася поширена хвороба - гниль.- Гниють, сохнуть листя. Швидше за все, домашнє рослина відчуває нестачу вологості, тому необхідно збільшити кількість полівок.
- Здуття листя. Цей випадок може говорити, навпаки, про перезволоженні. Вирішити проблему може скорочення частоти поливальних процедур. А також необхідно видалити з чагарнику все зіпсовані листочки.
- Крім цього, ароматне рослина часто уражається сірою гниллю, білокрилкою і попелиць. Позбутися від них допоможуть спеціальні засоби, які можна придбати в спеціалізованих магазинах.
Догляд за пахучої неквітучому геранню в домашніх умовах проводиться за цією ж схемою. Якщо надати цій квітці необхідні умови, то кущик наростить зелень, на ньому з`являться квіточки, а аромат стане більш насиченим на радість господині і всім домашнім мешканцям.
