Вирощування иберис в саду: живе квіткове покривало під вашими вікнами
Якщо ви хочете підкреслити ніжним бордюром свою клумбу, посадите в саду иберис. Вирощування иберис - заняття не особливо клопітка. Різноманітність видів і форм рослини дозволить підібрати квіти на свій смак. Це можуть бути сланкі почвопокривні сорти або прямостоячі компактні кущики. Однак всі вони подарують вам два місяці насолоди рясним ароматним цвітінням.
Зміст
Оскільки рослина має стрижневою кореневою системою, воно не дуже любить пересадку. А з огляду на ще той факт, що насіння непогано сходять, багато садівники воліють садити їх відразу у відкритий грунт
де садити
Як і більшість квітучих культур, иберис віддає перевагу добре освітлені місця. В крайньому випадку, це може бути легка півтінь. При нестачі освітлення кущики починають витягуватися, а цвітіння стає не таким рясним.
Щодо грунту, то тут накладає відбиток природне середовище зростання иберис. У дикій природі він «живе» в гірських районах. Тож не дивно, що краще кущика буде на легких суглинках і кам`янистих грунтах.
Ділянка, де планується грядка для иберис, не повинен затоплюватись. Застою вологи рослина не переживе.
Вирощування иберис: коли сіяти насіння у відкритий грунт
Насіння иберис відрізняються високою схожістю, яку вони зберігають протягом 4 років.
Сіяти їх на клумбу можна двома способами:
- навесні, в кінці квітня;
- під зиму, на початку жовтня.
Весняний посів можна провести в два заходи, посіявши другу партію насіння через 3 тижні. Таким чином, коли посіяні першими кущики вже відцвітуть, другі ще будуть радувати великою кількістю суцвіть аж до кінця вересня.
Насіння необхідно сіяти рідко, щоб потім не довелося проривати посіви. Пересадити вирвані сіянці спробувати можна, але ось приживаються вони досить погано. Краще відразу посіяти рідше. Зверху засипати не слід - досить присипати тонким шаром піску. При осінньому посіві грядку можна накрити на зиму листям.
Складний чи догляд за рослиною
Вирощувати иберис здатні навіть початківці садівники. Це абсолютно невибаглива культура, а більшість сортів мають гарну морозостійкість. Для південних регіонів можна підібрати теплолюбні види, а для центральної смуги - більш стійкі иберис.
Доглядати за квітами легко, адже практично нічого робити не потрібно. Якщо літо з опадами, кущика цілком вистачить і цієї вологи. А ось в посуху треба 2 рази на тиждень пройтися по грядках з лійкою. Іберіс може рости без підгодівлі, але якщо грунт бідна, пару раз за сезон бажано внести мінеральний комплекс. Так вдасться підтримати його цвітіння на належному рівні. Суцвіття, які відцвіли, необхідно зрізати, щоб вони не псували зовнішній вигляд кущиків.
Деякі нюанси є при вирощуванні багаторічних иберис. Їх по закінченню цвітіння треба обрізати, залишивши поза більше 2/3 висоти стебел. А десь на 4-5 рік життя розсадити куртинки: занадто густі, вони гірше цвітуть.