`Івермектін`: інструкція із застосування для тварин
Сучасне противопаразитарное засіб, широко застосовується для лікування сільськогосподарських тварин - «Івермектин», володіє такими якостями, як універсальність і висока ефективність. Згідно з інструкцією із застосування, препарат використовується у ветеринарії для лікування екто- і ендопаразитів домашніх тварин (кішок, собак, кіз, коней, свиней та інших), а також для лікування глистових гельмінтозів у людей.
Зміст
склад
В 1 мілілітрі препарату міститься 10 міліграм діючої речовини івермектіна і 40 міліграм вітаміну Е. Отримують розчин шляхом бактеріальної ферментації актиноміцетів роду стрептоміцетов (лат. Streptomyces avermitilis).
Допоміжні складові ліки: фенілкарбінол, поліетиленоксид 400, вода для ін`єкцій, новокаїн, метілкарбінол.
Форма випуску
Існує три форми випускаються лікарських засобів, що містять івермектин:
- таблетки;
- мазь для лікування шкірних паразитів;
- розчин для ін`єкцій.
Залежно від обсягу, для лікування тварин «Івермектин» випускають в герметичних ампулах зі скла, інсулінових флаконах, флаконах зі скла або поліетилену, скляних пляшках. Місткість тари може бути 1, 4, 20, 50, 100, 250 і 500 мілілітрів.
Інсулінові флакони і ампули фасуються по 10 штук в картонні упаковки. Стерильний розчин «Івермектин» має прозорий або опалесцентний безбарвний або блідо-жовтий окрас.
Для кого
Івермектин застосуємо для лікування таких тварин:
- велика рогата худоба;
- свині;
- коні;
- вівці;
- кози;
- олені;
- собаки;
- кішки.
Таблетки і мазі використовуються зазвичай для лікування людей.Фармакологічні властивості
Діюча речовина класу макролідів, здатне знищувати паразитів, активно діє на личинкові і статевозрілі фази розвитку нематод шлунково-кишкового тракту і легенів, а також личинок шлункових, підшкірних, носоглоткових гедзів, кровососок, саркоптоідних кліщів і вошей.
Івермектин впливає на величину струму іонів хлору через мембранне покриття м`язових і нервових клітин паразитів. Зміна струму призводить до їх паралічу, а згодом - до загибелі.
Препарат інтенсивно всмоктується і розподіляється по тканинах і органах зараженого вихованця, надаючи тривала дія на паразитів. Виводиться лікарський препарат з сечею або жовчю.
За силою впливу на організм речовина інвермектін відноситься до 1 класу небезпеки (дуже небезпечний).
При дотриманні рекомендованого дозування ліки не чинить негативного впливу на хворих вихованців. При попаданні в зовнішнє середовище легко піддається руйнуванню.
Призначають препарат в разі виявлення таких діагнозів у тварин:
- аскаридоз;
- буностомоз;
- гемонхоз;
- філяріоз;
- оксіуратоз;
- метастронгільоз;
- саркоптоз (короста);
- телязіоз;
- стронгилоидоз;
- тріхостронгілоідоз;
- протостронгілез;
- трихоцефалез;
- диктиокаулез;
- езофагостомоз;
- онхоцеркоз;
- мюллеріоз;
- ентеробіоз;
- кооперіоз;
- буностомоз.
Спосіб застосування та дозування
Тваринам вводять ін`єкції підшкірно або внутрішньом`язово, дотримуючись правил антисептики і асептики.
Велика рогата худоба
Велика рогата худоба виліковують, призначаючи 1 мілілітр ін`єкції на кожні 50 кілограм маси тіла (0,2 міліграма «Івермектин» на 1 кілограм ваги тварини). Вводити ліки бажано в область шиї або крупа.
Вівці і кози
вівцям, козам, а також оленям призначають ліки в співвідношенні 1 мілілітр на 50 кілограм ваги тварини. Вводити внутрішньом`язово ін`єкцію потрібно в область шиї або крупа.
Свині
Свиням вводять «Івермектин» внутрішньом`язово з розрахунку 1 мілілітр на 33 кілограми маси тварини. Вводити його потрібно в область шиї або у внутрішню поверхню стегна.
Собаки і кішки
Дозування для собак складає 200 мікрограмів на 1 кілограм ваги вихованця. Переносимість ліків у собак погана, тому слід суворо дотримуватися співвідношення маси і лікарського препарату.
Для кішок і кроликів зазвичай використовують більш безпечні та ефективні ветеринарні препарати. Однак, згідно з інструкцією, цим тваринам слід вводити ліки з розрахунку 200 мікрограмів на 1 кілограм ваги тварини. Ослабленим і літнім вихованцям дозу розраховують виходячи з їх ваги.
особливі вказівки
При нематодозах і Оводова инвазиях ін`єкції роблять одноразово. У разі захворювання тваринами арахноентомозамі вводять ліки в два етапи, з інтервалом 8-10 діб.
При нематодозних захворюваннях обробку худоби проводять восени, перед їх загоном в стійло на зиму і навесні до виведення на пасовище. Оводова інвазії проліковується після закінчення періоду активності комах. Арахноентомози лікуються за показаннями.
При обробці великої маси тварин необхідно попередньо випробувати препарат на групі з 5-7 голів. Якщо через 3 дня ускладнень не відмічено, можна приступати до лікування всього поголів`я.
побічні явища
В основному, при рекомендованих дозах побічних ефектів у тварин не спостерігається.
При передозуванні можуть з`явитися такі ознаки:
- набряклість області введення препарату;
- порушення координації рухів;
- лежаче положення;
- посилена салівація;
- збільшення лімфовузлів;
- свербіж шкірних покривів;
- запальні процеси в області скупчення паразитів.
- апатія або депресія;
- анорексія;
- рвотний рефлекс;
- розширення зіниць;
- судоми;
- рясне слиновиділення;
- діарея.
Протипоказання
«Івермектин» слід застосовувати тільки за призначенням лікаря. Категорично не рекомендується його використання в таких випадках:
- коли наявні інфекційні захворювання;
- при виснаженні або сильному ослабленні організму;
- під час вагітності і в період лактації самок;
- хвороби піддалися дитинчата.
Термін придатності та умови зберігання
Зберігати «Івермектин» слід в закритій упаковці в сухому, захищеному від дітей місці. Оптимальна температура зберігання - 0-30 ° С. Не рекомендується попадання на препарат променів ультрафіолету. Краще тримати його окремо від харчових продуктів.
Термін придатності ліків закінчується через 3 роки з моменту його виробництва, проте після відкриття флакона властивості діючої речовини зберігаються близько 24 днів.
Протипаразитарний препарат досить ефективний при лікуванні маси захворювань тварин, проте його застосування обов`язково слід обговорити з ветеринаром.
