Доріжки в городі між грядками: з чого зробити
Зміст
Город - це місце, де дачники проводять більшу частину року, починаючи з весни і закінчуючи пізньою осінню. Роботи на ньому завжди вистачає: тут і посадка, і полив, і збирання врожаю, і вічна боротьба з бур`янами. Природно, що кожен городник мріє хоч трохи полегшити городні клопоти і зробити перебування на грядках більш комфортним. Не останню роль в цьому відіграють доріжки між групами посаджених культур, за якими городники ходять під час їх обробки.
Особливо актуальний це питання стає після дощів, коли бур`яни лізуть з усіх боків. У суху погоду пересуватися між грядками під час прополки ще можна, але після того, як грунт раскиснет, багато хто просто чекає, поки все просохне. А в цей час город заростає бур`янами.
Для чого потрібні доріжки?
Проявивши фантазію в облаштуванні доріжок, можна надати ділянці оригінальний вид. Але справа не тільки в красі, адже наявність облаштованих проходів дозволить:
- займатися прополкою навіть після рясних дощів;
- спокійно пересувати по городу, чи не забруднивши ноги в грязі.
Завдяки доріжках зменшується обробляється територія ділянки, на якій ростуть бур`яни.
Рекомендації по облаштуванню доріжок
Перш ніж приступити до формування проходів, варто врахувати деякі фактори, які допоможуть зробити доріжки не тільки красивими, але і практичними:
- всі доріжки слід робити прямими, без звивин, і як можна ближче до грядок;
- достатньо двох-трьох головних доріг з шириною до 60 см, щоб змогла проїхати тачка. Решта стежки роблять в ширину близько 30 см - цього достатньо для проходу.
Матеріал для доріжок
З чого ж краще зробити доріжки в городі між грядками? Варіантів вибору матеріалу багато, і майже всі вони мають як позитивні, так і негативні сторони:
- дерево. Між рядами викладають широку дошку або роблять настил. Дерево можна використовувати для тимчасових і переносних доріжок. Але якщо ставити його на стаціонарні проходи, воно скоро згниє. Крім того, під сирими дошками збираються равлики і слимаки.
- мульча (Тирса, сіно, солома, трава). Засинаючи доріжки мульчею з сіна, трави або соломи, можна стримати ріст бур`янів і удобрити грунт. Однак при укладанні між грядками свіжих тирси є ризик окислити грунт.
- сидерати. Плюс такої доріжки в тому, що гірчиця, рапс або овес служать добривом. Але ходити по ним не дуже зручно, до того ж потрібно регулярно скошувати.
- Щебінь, галька, цегла. Один з оптимальних варіантів для облаштування доріжок, за умови, що вони будуть стаціонарними. Щебінь і гальку зазвичай просто засинають. Цілий цегла можна просто щільно вкласти, а з битих фрагментів заливають цементувати доріжку. Краї доріжки слід зафіксувати бортиками, щоб вона не розповзалася.
- Бетонні доріжки - найбільш практичний варіант постійних проходів між грядками. За ними легко доглядати, а бур`яни там не з`являться ніколи.
- Дуже красиво виглядають доріжки, викладені з спилов дерев або окремих каменів, їх ще називають кроковими. За ним зручно пересуватися, і при необхідності можна перемістити на нове місце.
